Ігор Коломойський
Що стало з боргами ПриватБанку часів Коломойського
До націоналізації банк через пов’язану британську компанію (SPV) Credit Finance Plc випустив боргові цінні папери (їх називають ще євробондами або єврооблігаціями).
Випускали їх так: компанія Credit Finance Plc продавала євробонди кваліфікованим інвесторам, отримані гроші давала банку як кредити, а коштом виплат за кредитами обслуговувалися самі євробонди.
Купуючи євробонди банку, інвестори бачили, куди інвестували, тому брали на себе ризики за рішення. З одного боку, вони могли сподіватися на кращі відсоткові ставки порівняно з борговими паперами інших компаній. З іншого, ризикували все втратити, якщо банк визнають неплатоспроможним і застосують до нього процедуру bail-in — списання в капітал банку його грошових зобов’язань перед пов’язаними особами.
Bail-in — поширена практика в ЄС, і підпадають під неї саме кваліфіковані інвестори. Тоді як кошти населення й бізнесу захищає держава, вливаючи в банк капітал (у західній термінології цей процес називають bail-out).
Під таке списання (bail-in) потрапили грошові зобов’язання перед пов’язаною з банком компанією (SPV) Credit Finance Plc за кредитними договорами, за рахунок яких обслуговували євробонди.
Процедура bail-in була важливою складовою націоналізації ПриватБанку. У 2016 році, коли загалом порятунок банку коштував державі 155 млрд грн, саме завдяки bail-in статутний капітал установи вдалося збільшити майже на 29,4 млрд грн (або близько 1,1 млрд доларів США за курсом на той час). Могло бути й більше, до 32 млрд грн, але частину пов’язаних з акціонерами коштів вивели з банку напередодні націоналізації.
Один з офісів ПриватБанку в Києві, 2017.
Новий власник банку — Українська держава в особі Міністерства фінансів — купував кредитну установу у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за символічну 1 гривню вже після процедури bail-in. Тобто Україна не несла відповідальності за боргові папери колишніх акціонерів Привату.
Однак наразі за цей мільярд доларів від bail-in тривають судові суперечки.
Суд Лондона поставив крапку: державний ПриватБанк нічого не винен
Одразу після націоналізації у 2017 році власники боргових паперів звернулися до Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA), щоб оскаржити процедуру bail-in під час націоналізації ПриватБанку.
Зокрема, йшлося про боргові папери банку 2010 та 2013 року. Credit Finance і була одним з позивачів, намагалася переконати суд, що українська процедура bail-in не відповідала англійському праву щодо кредитних договорів та облігацій. А отже, ПриватБанк має виплатити і повну основну суму за євробондами, і нараховані відсотки.
Фінансові експерти високо оцінювали шанси позивачів. Ексспівробітник НБУ Олександр Ярецький в інтерв’ю виданню Finbalance казав про «майже стовідсоткові» шанси держателів євробондів захистити свої права в суді.
«Дуже добрими» називав юридичні перспективи для інвесторів і фінансовий експерт Іван Угляниця, також колишній співробітник НБУ.
Лондонський міжнародний арбітражний суд
Але 3 вересня 2022 року Лондонський арбітраж повністю відхилив вимоги позивачів і таким чином урятував уже державний ПриватБанк від виплати понад 1 млрд доларів США покупцям боргових паперів.
Українським суддям рішення Лондона не указ
Рішення Лондонського арбітражу остаточне й оскарженню не підлягає. Але можна піти в Господарський суд міста Києва й спробувати удачу там.
Мабуть, так міркувала компанія Shakoor Capital Limited, коли в листопаді 2021 року подавала позов, щоб визнати недійсним договір bail-in. До Shakoor долучилися й інші. Йдеться про справу №910/17306/21. Спочатку серед позивачів були й поважні міжнародні інвестиційні банки UBS AG та J.P. Morgan Securities plc, але в березні 2023 року вони свої позови відкликали.
А залишилася, наприклад, компанія Concorde (Bermuda) Limited, яка 2015 року вже потрапляла у скандал з інсайдерською торгівлею цінними паперами. Журналісти видання Hubs тоді пов’язували її з українською інвесткомпанією Concorde Capital Ігоря Мазепи. Нещодавно саме цього бізнесмена затримали під час перетину кордону з Польщею, а в його компанії відбулися обшуки. За версією слідства, він організував схеми протиправного заволодіння землями на берегах Дніпра. Ігор Мазепа вийшов з-під варти під заставу 21 млн грн.
Український бізнесмен Ігор Мазепа в суді
Ще один позивач — компанія Pala Assets Holdings Limited, яку пов’язують з російським бізнесменом Володимиром Йоріхом.
Серед ображених кредиторів є й ФОП Дмитро Сазонов, менеджер компаній авторитетного бізнесмена з Донецька Владислава Дрегера.
Доволі яскрава компанія людей, які намагаються дискредитувати саму процедуру bail-in, а там, може, й саму процедуру націоналізації ПриватБанку.
Цікаво, що для початку справи позивачі використали відому технологію обходу автоматизованої системи розподілу справ, коли подають кілька подібних судових позовів або з умисними технічними помилками, або без оплати судового збору. А коли позов потрапляє до «правильного» судді, його запускають.
Господарський суд міста Києва
І першим суддею в цій справі був Дмитро Баранов, який також фігурував у справі Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ), про яку ми писали в попередній статті цієї серії. Феноменальний суддя прочитав тисячі сторінок справи НЗФ менш ніж за годину й того самого дня видав величезний текст рішення на користь колишніх акціонерів ПриватБанку.
Поки справа Shakoor ходила в апеляцію та касацію, суддя Баранов пішов у відставку, а тому справу в Господарському суді міста Києва розглядає вже інша суддя — Інга Усатенко. І є надія, що ця суддя зважено поставиться до роботи. Принаймні один позивач — той самий фізичний підприємець Сазонов — безуспішно намагався суддю поміняти.
Наступне судове засідання, яке може коштувати платникам податків понад 1 млрд доларів, відбудеться вже 1 лютого 2024 року. І що більшою буде увага суспільства до цієї справи, то вищі шанси на справедливість.
