З Королівства з любов’ю
Під час минулотижневого візиту прем’єр-міністра Ріші Сунака до Києва Велика Британія зобов’язалася надати 2,5 мільярда фунтів стерлінгів на оборону України (на 200 млн більше, аніж було в попередні два роки). Пакет включає закупівлю снарядів, ракет дальнього радіусу дії та підтримку навчань української армії.
Принаймні 200 мільйонів фунтів витратять на високотехнологічні бойові безпілотники, більшість з яких створять у Британії. Це призведе до найбільшої поставки безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в Україну від окремо взятої держави за весь час війни, повідомили на Даунінг-стріт. До цього пакету входитимуть безпілотники дальньої авіації, здатні вражати російські цілі далеко за лінією фронту, і морські БпЛА, власні зразки яких Україна вдало використовує проти суден Чорноморського флоту РФ.
Ріші Сунак зазначив, що Сполучене Королівство є першим союзником, який підписав багаторічну безпекову угоду з Україною. «Це надсилає сильний сигнал Путіну й іншим автократам», — сказав він, показавши, що Велика Британія має вдосталь терпіння й ресурсів вести війну.
Володимир Зеленський і Ріші Сунак завізували документ, який гарантує, що Великобританія надаватиме «швидку і постійну» допомогу в разі агресії Росії проти України — і нині, і якщо РФ спробує напасти на нашу державу в майбутньому.
Ця угода залишатиметься чинною до приєднання України до НАТО.
Що ж підписали?
Під час торішнього Вільнюського саміту НАТО держави G7 ухвалили декларацію про підтримку України, яка передбачала підписання двосторонніх безпекових угод. І Велика Британія першою уклала з нашою державою таку. Причому важливо, що угода, те, як вона прописана, поставила високу планку для інших зацікавлених сторін. Навряд чи тепер можна уявити, щоб такі держави, як Франція, Німеччина чи США, підписали гірший за цей документ. Навпаки, від них чекатимуть значно більшого.
В українсько-британській угоді чітко зазначено, що Велика Британія допомагатиме Україні захищати й відновлювати територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів (включно з територіальним морем і вільною економічною (морською зоною), запобігати і стримувати агресію РФ і навіть потенційно нову ескалацію з боку Росії, підтримуватиме шлях України в НАТО, якщо наша держава проводитиме реформи. Це важливо, адже Київ зобов’язався втілювати необхідні зміни, які точно допоможуть увійти до ЄС і НАТО.
Документ діятиме 10 років з можливістю пролонгації. Якщо ж Україна набуде членство в НАТО до цього часу, сторони вирішуватимуть, чи продовжувати домовленість і в якому форматі.
Окремий акцент — морська безпека. Сполучене Королівство обіцяє «очолити спільно Коаліцію спроможностей морської безпеки та зробить значний внесок у розвиток морського флоту України». Завдяки коаліції наша держава повинна посилити свою потугу в Чорному й Азовському морях і стати ключовим гравцем у регіоні принаймні до 2035 року. Це допоможе стримувати загрози і протидіяти їм, відновлювати економічну діяльність і просуватися до оперативної сумісності з НАТО в морській сфері.
Трансформація оборонної промисловості — ще один орієнтир двосторонньої співпраці України та Сполученого Королівства. Держави спільно вдосконалюватимуть і модернізуватимуть оборонний комплекс України, щоб забезпечити її сумісність зі стандартами НАТО.
Також обмінюватимуться інформацією про військові розробки. Вирішуватимуть проблеми в ланцюгах постачань, які перешкоджають виробництву зброї та боєприпасів.
Крім оборонної співпраці, угода містить положення і про об’єднання зусиль у підтримці критичної інфраструктури, інформаційній і кібербезпеці, а також у подоланні російської пропаганди. Тут же санкційний тиск, орієнтири на справедливий мир, відбудова України, макроекономічна стабільність, гуманітарна допомогу та підтримка реформування. Водночас у тексті самої угоди відсутні будь-які натяки на «спецтрибунал» і покарання за злочини агресії — себто питання кримінального переслідування російського керівництва. Водночас Велика Британія розглядатиме можливості використати російські активи, щоб економічно підтримати Україну.
Окрему увагу присвятили реформам в Україні. Сторони визначили пріоритетні зміни, необхідні для вступу України в НАТО. Це виконання критеріїв МВФ й інших міжнародних донорів, таких як Європейський Союз і G7, що допоможе зміцнити довіру інвесторів. Сюди ж належать боротьба з корупцією та реформа державних підприємств.
Варто згадати про восьмий розділ — «Співпраця на випадок майбутнього збройного нападу». Велика Британія продемонструвала, як бачить розбудову глобальної стратегії стримування РФ. У разі нападу на Україну «Сполучене Королівство зобов’язується надати швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку, а також економічну допомогу; накласти на Росію економічні й інші обтяження». Крім того, Київ і Лондон домовилися: якщо ситуація критична, то консультації про допомогу проведуть упродовж 24 годин.
При цьому російська пропаганда розганяє інформацію, буцім Україна зобов’язалася воювати на боці Британії, якщо та попросить про допомогу. В угоді ж усе чітко прописали: «Учасники прагнутимуть забезпечити, щоб військові спроможності України були на такому рівні, щоб у разі зовнішньої військової агресії проти Сполученого Королівства Україна була здатна надати ефективну військову допомогу. Умови, формат і обсяг такої допомоги визначатимуться Учасниками».
Йдеться про ефективну, посильну й адекватну військову допомогу в разі агресії проти нашого союзника. Як зазначив прем’єр Денис Шмигаль: «Дуже важливо, що це справедлива угода. Вона двостороння, вона партнерська. Вона про наше союзництво з Великою Британією. Вона про те, що після завершення цієї війни не лише Великобританія має протягом 24 годин зреагувати, якщо відбудеться агресія проти України. Україна також буде захищати свого союзника, свого партнера, протягом 24 годин реагуватиме в той або інший спосіб для підтримки Великої Британії, якщо Росія захоче атакувати», — сказав Шмигаль в ефірі телемарафону.
І тут слід точно сказати, що сам вступ у НАТО передбачає колективний захист. Так, застосування 5 статті статуту Альянсу не призводить до повномасштабних бойових дій. Її взагалі застосовували лише раз в історії. Але вступ до НАТО — це і відповідальність перед союзниками. Чинна угода з Британією — це та сама відповідальність перед нашим ключовим союзником: допомогти в разі агресії.
«Безпекові гарантії» та що буде з ними далі
Те, що Ріші Сунак у своїй промові в українському парламенті заговорив про «безпекові гарантії», одразу спровокувало шквал критики, адже в українській історії вже відомі інші гарантії — будапештські, підписавши які Україна відмовилася від ядерного потенціалу, оскільки кілька держав, зокрема і Росія, запевнили, що територіальна цілісність нашої держави буде непорушна.
Для початку потрібно розуміти, що міжнародне право й практика не містить такого визначення — «безпекові гарантії». Навіть у тексті Вашингтонського договору 1949 року (НАТО) зазначено «збереження/підтримка безпеки» (maintenance of security).
В англомовному тексті українсько-британської угоди є терміни security commitments («безпекові зобов’язання»), згадані в п. 3 Вступної частини, і security/military/defence cooperation («співпраця в секторі безпеки та оборони»). Тобто акцент на співпраці.
Угода передбачає подальше підписання секторальних домовленостей. З анонсованого: Ріші Сунак оголосив про угоду щодо виробництва великої кількості дронів.
Угода з Великою Британією не містить жодного «замінника членства» чи механізму колективного захисту НАТО. Водночас цей документ став орієнтиром для інших країн. На нього вже дивляться США, Франція та інші наші партнери. Старт позитивний. Україна очікує, що держави G7 використають британський приклад для наслідування.