Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький 30 жовтня на брифінгу заявив, що не піде на допит у Державне бюро розслідувань. Про це повідомляє кореспондент видання “ГОРДОН”.
Він зазначив, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони правоохоронним органам доручили розпочати розслідування щодо Конституційного Суду України стосовно антикорупційних законів
“Що ви думаєте? Робота почалася зразу. Учора ввечері о 23.00 мене шукають двоє слідчих – для вручення повістки в якості свідка. Цікаво, коли сьогодні в суд надійшла офіційна повістка по електронній пошті, навіщо о 23.00 шукати голову суду, заходити в будинок, де є консьєрж, випитувати, як голова суду приїжджає – з охороною чи ні, якими під’їздами користується, в який час це відбувається. Це двоє слідчих ДБР”, – розповів Тупицький.
На сайті ДБР у цей час з’явилося повідомлення, що голову КСУ викликали на допит у межах справи про вплив злочинної організації на діяльність господарських судів.
“Це [справа] про автоматичний розподіл та інше. Чому я це знаю? Тому що мене багато років тому вже допитували. Цій справі сім років. Це події 2013–2014 років, коли була Революція гідності і були певні зміни. Мене допитував відділ [спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія] Горбатюка. Це був відділ, який не підкорявся навіть генпрокурору [Юрієві] Луценку. І якби там була підозра, то я там уже був би із підозрою. [Ексглава Офісу генпрокурора Руслан] Рябошапка перевіряв це питання, не була вручена підозра. Я попрошу вас не дивуватися, що я не з’явлюся на допит. Чому? Фактично оприлюднено мені підозру. Який же я свідок після цього?” – сказав Тупицький.
Він зазначив, що у свідка і підозрюваного різні права у процесі.
“Я вже допитаний. А це не тільки допит був. Слідчий відділу Горбатюка проводив допити там, де я працював, – у Львові […], у Дніпропетровську. Я запитав у слідчого: “Ви впевнилися, що я непричетний до цього?” Відповідь слідчого: “Ніхто на вас нічого не сказав”, – запевнив Тупицький.
Голову КСУ викликали у ДБР на 2 листопада. Засідання РНБО, про яке згадував Тупицький, відбулося 29 жовтня. Під час засідання президент України Володимир Зеленський анонсував внесення до Верховної Ради невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесності судочинства у КСУ. До ночі він його подав до Верховної Ради як невідкладний. Тупицький вважає, що цей законопроєкт має ознаки конституційного перевороту.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У “Великій сімці” і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новиков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну 29 жовтня НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Олександра Тупицького призначили суддею Конституційного Суду в травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
