Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі про конституційність ряду положень антикорупційного законодавства, сьогодні на брифінгу заявив, що рішення суду про скасування низки положень антикорупційного законодавства не загрожує існуванню антикорупційної системи в Україні. Про це повідомляє кореспондент видання “ГОРДОН”.
За словами Сліденка, окремі статті необхідно було увідповіднити з Конституцією – саме цього вимагають рішення Конституційного Суду України.
“366-ту статтю [про декларування недостовірної інформації] не можна було застосовувати в тому вигляді, і мої слова підтверджує практика. Протягом 2019 року були відкрито 410 проваджень по цій статті, закрито одразу майже 360, інші закрилися по дорозі. Склад злочину, визначений у ній, практично неможливо довести в суді. Якщо забрати з цієї статті всього два слова – навмисне неподання, то в суді її застосувати неможливо”, – підкреслив суддя КСУ.
Сліденко також заявив, що керівник Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новиков цілеспрямовано неправильно витлумачив рішення КС.
“Реєстри закривати не потрібно. І перевіряти депутатів місцевих рад теж можна”, – зазначив суддя.
“Зміни, які вніс Конституційний Суд, “лікуються” елементарно внесенням змін до поточного законодавства. Це три дні законодавчої роботи, нічого такого немає. Те, що робив пан Новіков із реєстрами, – його вигадки, для того, щоб інспірувати ситуацію. З рішення КСУ це все не випливає. Якщо він не розумів, що робити, повинен був звернутися до Конституційного Суду для роз’яснення”, – підкреслив суддя.
Коментуючи ситуацію з адмінпротоколом, який склало на нього НАЗК через неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями, він визнав, що формально порушив закон, оскільки фізично не міг внести зміни в декларацію вчасно, тому що перебував за кордоном.
Сліденко додав, що ще 8 жовтня написав заяву про відставку через тиск із боку Офісу президента – “подзвонили з ОП і сказали, що я веду себе неправильно й у мене будуть проблеми”.
“Якщо держава Україна мені не довіряє в особі представника президента, то я не маю права бути в цьому органі”, – сказав він.
Суддя підкреслив, що рішення за заявою про відставку ще не ухвалено.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Окрім того, унаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, отже, не можуть бути призначені на свої посади переможці місцевих виборів, заявили в НАЗК.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у парламенті законопроєкт, який пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
