Усі переможці на місцевих виборах набудуть повноважень, незалежно від того, чи буде діяти норма про кримінальну відповідальність за недостовірні відомості в електронних деклараціях, яку Конституційний Суд України визнав такою, що суперечить Основному закону країни. Про це в коментарі виданню “ГОРДОН” заявив ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.
“Я не згоден з тезою, що зараз з’явилися перешкоди для набуття повноважень обраними посадовими особами за підсумками місцевих виборів. Усі, хто переміг на виборах, незалежно від того, буде норма про електронне декларування їхніх доходів чи ні, набудуть повноважень і стануть повноцінними депутатами або главами. Тут проблеми немає”, – зазначив Магера.
Він підкреслив, що загалом із рішенням КСУ згоден, проте не підтримує мотивів суддів.
“Загальний висновок КСУ я підтримую, а мотиви – ні. Я вважаю, КСУ з надуманих причин визнав положення про електронне декларування незаконними. Я особисто вважаю, що електронне декларування містить ознаки неконституційності, але не з тих мотивів, які описав КСУ. Нібито це якось порушує незалежність судової гілки влади, суддів загальних судів та Конституційного Суду. Я з цим не згоден. КСУ мав подивитися на це питання з точки зору принципу рівності конституційних прав, обов’язків і свобод усіх громадян України. А саме ст. 21, 24, 32, 61, 62, 64 і особливо ч. 2 ст. 67 Конституції України. У ній зазначено, що всі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом”, – пояснив свою думку співрозмовник.
Він заявив, що в положенні про електронне декларування доходів чиновників є відразу п’ять порушень ст. 67.
“Зазначено – декларування має загальним, усі без винятку мусять подавати декларації, а не обрані категорії людей. Другий момент – декларації мають подавати не на сайт НАЗК, а в податкову за місцем проживання. Третій – декларації мають бути щорічними. Четвертий – декларація стосується тільки доходів і майнового стану, а не фінансових зобов’язань та витрат. І п’ятий – декларування може бути тільки особистим. Ніхто не має декларувати за дружину, батьків, дітей. Кожен сам за себе. Інакше виходить, що людина за когось щось декларує, а потім за достовірність цієї інформації несе відповідальність. Це неправильно. Ось п’ять причин, за якими положення закону про електронне декларування не відповідають Конституції”, – сказав Магера.
Він підкреслив, що боротися з корупцією потрібно законними засобами.
“Електронне декларування впроваджували на гайпі “хто проти – той корупціонер”. А такі заходи потрібно впроваджувати лише відповідно до положень закону. Якщо чинні положення Конституції не подобаються, їх треба змінювати законним способом, а не ігнорувати. Я вважаю, що боротися з корупцією треба правовим шляхом. Якщо почнемо боротися в неправовому полі, тоді між корупціонером і борцем з корупцією різниці не буде. Вони на одній чаші ваг будуть, а саме – за межами закону”, – резюмував Магера.
У серпні цього року до КСУ внесли подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу.
27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.
Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із “кричущими процесуальними порушеннями”. Представник президента України в КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може мати негативні наслідки для європейської інтеграції України.
28 жовтня рішення КСУ було офіційно опубліковано. У ньому, зокрема, ішлося про те, що, на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними і такими, що втратили чинність із 27 жовтня.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”. НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
