Національне антикорупційне бюро України оскаржить рішення окружного адміністративного суду Києва про відсторонення Артема Ситника з посади директора бюро, повідомила пресслужба НАБУ 27 жовтня.
26 жовтня ОАСК у межах розгляду позову колишнього голови другого підрозділу НАБУ Олександра Карєєва до НАБУ про незаконність його звільнення (наказ підписав керівник НАБУ в день оприлюднення рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення Ситника на цю посаду) постановив низку ухвал, якими передбачив передавання повноважень Ситника одному з його заступників, і дав низку вказівок Кабміну, Мін’юсту та Раді національної безпеки й оборони.
“Рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо діяльності Національного бюро та директора НАБУ є заангажованим і абсурдним у правовому сенсі. Його справжня мета – заблокувати роботу інституції, яка викрила суддів ОАСК на масштабних зловживаннях та спробі захоплення влади”, – зазначено в заяві бюро.
У НАБУ підкреслили, що розцінюють як втручання у свою роботу рішення ОАСК.
“Фактично, йдеться про спробу у будь-який спосіб усунути з посади директора НАБУ як гаранта інституційної незалежності та спроможності організації розслідувати факти вчинення корупційних дій посадовцями топрівня та перетворити сам орган у керовану “кишенькову” структуру. Наслідком цього стане повне блокування розслідувань багатомільярдних корупційних зловживань в українській владі”, – вважають у НАБУ.
Звільнення Ситника може відбуватися виключно на підставах, передбачених законом “Про Національне антикорупційне бюро України”, додали в Держбюро.
“Наразі таких підстав не існує. Тому Артем Ситник продовжує виконувати свої повноваження, НАБУ працює у штатному режимі. Будь-які спроби ОАСК знайти обхідні шляхи для реалізації суддями, підозрюваними у захопленні влади, своїх амбіцій є такими, що нищать довіру до судової влади та справедливого судочинства”, – підсумували в НАБУ.
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, учиненим вищими посадовими особами.
У травні 2020 року в КС надіслали подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
У КСУ підкреслювали, що рішення про неконституційність призначення Ситника не поширюється на правовідносини, що виникли унаслідок виконання Ситником посадових обов’язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від “Слуги народу” Федір Веніславський пояснював, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуться легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства і заявило, що факт визнання неконституційним указу про призначення Ситника не припиняє його повноважень.
