Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що законодавчі норми про використання малим бізнесом реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які набувають чинності з 1 січня 2021 року, не торкнуться інтересів більшості підприємців, але виведуть із тіні тих фізосіб-підприємців (ФОП), яких використовує великий бізнес для відмивання контрабандних грошей та ухилення від сплати податків. Про це експерт написав 26 жовтня у своєму Facebook.
Він стверджує, що, по суті, для “білого” бізнесу з нового року нічого не зміниться.
“Використання РРО ускладнить для окремих ФОП, яких використовує великий бізнес для ухилення від сплати податків, можливість торгувати контрабандою, фальсифікатом, вдаватися до махінацій із криком “нас грабують”. Насправді практика використання РРО – це звичайна європейська практика, і вона не тільки не заважає справжньому українському бізнесу працювати, але навіть допомагає вести облік й ухвалювати правильні управлінські рішення, які підвищують прибутковість цього бізнесу. Насправді для “білого” малого підприємництва з 1 січня 2021 року нічого не зміниться. Тим більше, що частину ФОП I групи звільнено від обов’язку використання касових апаратів, і цей список “спрощенців” розширять після ухвалення зареєстрованого в Раді законопроєкту №2645-д “Про лібералізацію використання підприємцями РРО”. Хочете займатися репетиторською діяльністю або робити весільні фото – немає проблем: реєструйтеся “спрощенцем” I групи, сплачуйте мінімальні податки, і жодні РРО тут не потрібні”, – стверджує експерт.
Охріменко додав, що РРО не буде обов’язковим і для деяких категорій “спрощенців” II і III груп.
“Якщо бізнесмен II групи торгує побутовою технікою, навіть через інтернет, наявність РРО обов’язкова. Адже саме інтернет-торгівля наразі є основним каналом збуту контрабандної техніки, одягу, взуття і навіть ліків. Тому цілком логічно, що з 1 січня 2021 року законодавство зобов’яже підприємців, які ведуть господарську діяльність за цими напрямами, використовувати РРО. Але якщо це невеликий магазинчик, який торгує продуктами харчування, за винятком алкогольних напоїв, то для нього не обов’язковий РРО. Те саме, якщо це салон краси або перукарня, за умови, що це невеликий салон площею не більше ніж 60 м² у місті та 40 м² у селі. А якщо це мережа салонів або магазинів – використання РРО стає обов’язковим. Адже це вже не малий, а щонайменше середній бізнес!” – констатує аналітик.
Він пояснив, що загальна логіка законодавчих нововведень зводиться до того, щоб без касових апаратів в Україні працювали лише ті малі підприємці, які не ухиляються від оподаткування, не здійснюють незаконні операції і не “відмивають гроші” для великого бізнесу. Водночас у жорсткі рамки державного контролю ставлять бізнес, який, прикриваючись системою спрощеного оподаткування, обманює державу і робить беззахисним кінцевого споживача, адже без чека людина не зможе обміняти або відремонтувати за гарантією придбаний неякісний товар.
“Тому що правила, які набувають чинності, дуже логічні, зрозумілі і прозорі для бізнесу: сплачуєш справно податки – РРО тобі абсолютно не перешкода, тим більше, що держава забезпечить безкоштовне програмне забезпечення. Порушуєш закон – будеш відповідати. Усе дуже просто!” – заявив Охріменко.
https://www.facebook.com/OkhrimenkoAlex/posts/3712818948730686
За словами голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепа від “Слуги народу” Данила Гетманцева, кожен пункт законів про введення РРО, що набувають чинності, а також зареєстрованого в Раді законопроєкту про розширення переліку ФОП, яким буде дозволено працювати без касових апаратів, розробляли спільно з представниками малого бізнесу. Про це Гетманцев написав у блозі на сайті партії.
Він не сумнівається в тому, що нова законодавча практика виконає три важливі державні функції – стане дієвим інструментом боротьби з контрабандою, захистить споживача від фальсифікату і дасть реальні стимули для розвитку чесного малого бізнесу.
“Значний рівень тінізації економіки України вимагає впровадження законодавчих інструментів зі створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання з одного боку та захисту прав споживача – з іншого. Чесний бізнес підтримує нас у цьому, оскільки всю нову законодавчу базу розробляли за безпосередньої участі малого підприємництва. Створювати рівні умови на ринку України будемо комплексно – починаючи від проведення ефективної митної реформи, деофшоризації і закінчуючи застосуванням дуже гнучких законодавчих правил фіскалізації під час продажу товарів і певних послуг. Із 1 січня 2021 року в Україні вперше з’явиться дієвий механізм захисту споживчих прав, який гарантуватиме виданий на руки чек”, – зазначив Гетманцев.
