В Україні зупинився процес реформування судової системи. Про це амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен заявила в інтерв’ю “Європейській правді”, опублікованому 16 жовтня.
“Україна потребує реформи системи правосуддя… Там дійсно глухий кут. Ви ходите немов по замкнутому колу. У цій сфері у вас інститути захищають одне одного від реформування – ідеться про КСУ, КОАС, ВСУ та ВРП (Конституційний Суд України, Київський окружний адміністративний суд, Верховний Суд України, Вища рада правосуддя. – “ГОРДОН”) – навіть попри те, що реформа Верховного Суду, на щастя, відбулася”, – сказала вона.
Дипломатка зазначила, що “в основі цього порочного кола” – не тільки згадані органи.
“Європейський суд із прав людини має принципове розуміння незалежності суддів, і за його рішеннями Україна має відновлювати на посаді суддів, яких звільняли, маючи докази того, що вони виносили негідні рішення! Так, незалежність суддів справді важлива, але я маю визнати, що ми часом робимо висновки, не беручи до уваги ситуацію у країні”, – пояснила Фельдгузен.
За її словами, “ситуація дійсно складна”, і вирішувати її в Україні потрібно із залученням чесних суддів, громадянського суспільства і, якщо потрібно, міжнародних експертів.
“Якщо покладатися лише на експертів, то можна отримати проблеми на кшталт тих, що ми вже маємо, коли реформа прописана ідеально, але без урахування політичних реалій, і тому вона не працює. І до того ж її норми потім скасовуються Конституційним Судом!” – підкреслила амбасадорка.
Вона вважає, що “чекати не можна”.
“Українське керівництво має знайти шлях, як “атакувати”, як провести цю реформу. Вона потрібна передусім народові України. І від політичної волі президента Зеленського тут багато залежить. Наприклад, у питанні земельної реформи йому вдалося це зробити, тут була політична воля президента”, – зазначила Фельдгузен.
2014 року в Україні було розпочато судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п’ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, введені в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П’ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та проголосувала в цілому за законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення термінів дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, Зеленський, підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, в якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про судову реформу.
30 червня президент провів засідання Національної ради реформ. Серед змін, які потрібні Україні, Зеленський згадав судову реформу.
Цього самого дня голова Виконавчого комітету реформ України Михайло Саакашвілі заявив, що в липні на засіданні Національної ради реформ обговорять фундаментальну концепцію революційної судової реформи.
