Росія зупиняє виплату фінансової допомоги Киргизстану до стабілізації політичної ситуації у країні та відновлення функціонування органів влади. Про це повідомляє РБК із посиланням на джерело в міністерстві фінансів РФ, цю інформацію підтвердив ще один федеральний чиновник.
“З огляду на складну ситуацію в Киргизькій Республіці зупинено надання фінансової допомоги до моменту стабілізації політичної ситуації у країні та відновлення функціонування органів влади”, – заявив один зі співрозмовників агентства.
За даними РБК, востаннє про фінансову допомогу Росії Киргизстану повідомляли 2019 року – тоді РФ безоплатно виділила цій державі $30 млн. Із 2005 року Росія також списала Киргизстану борги на суму понад $700 млн, пише агентство.
Після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, у Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими до парламенту пройшли політичні партії “Бірімдік” (здобула 24,5% голосів), “Мекен Киргизстан” (23,88%), “Киргизстан” (8,76%) і “Бутун Киргизстан” (7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар’єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров’я Киргизстану, під час сутичок постраждало понад 1 тис. осіб, одна людина померла.
На тлі масових вуличних протестів 6 жовтня подали у відставку спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і прем’єр-міністр Кубатбек Боронов. 7 жовтня парламентська опозиція ініціювала процедуру імпічменту президента.
Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Голови кількох опозиційних парламентських партій створили дві народні координаційні ради. Їхні члени хотіли обрати уряд народної довіри.
12 жовтня заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак, який приїхав у Киргизстан за дорученням Володимира Путіна, зустрічався із президентом Сооронбаєм Жеенбековим і новим прем’єр-міністром Садиром Жапаровим, який після свого обрання відразу ж назвав Росію головним стратегічним партнером.
