Для врегулювання конфлікту навколо Нагірного Карабаху туди досить відправити “військових спостерігачів” із Росії. Про це 14 жовтня російським радіостанціям заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров, інтерв’ю якого транслював YouTube-канал “RT на русском”.
“Зараз навіть не миротворці, а спостерігачі, військові спостерігачі, – їх було б досить. Ми вважаємо, що це було б абсолютно правильно, якби це були наші військові спостерігачі, але остаточне слово має бути за сторонами”, – сказав він.
Дипломат вважає, що військового розв’язання конфлікту в Нагірному Карабаху немає.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир’я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб.
Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міноборони Азербайджану звинуватило Вірменію у “масштабній провокації”, обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок “стрімкого контрнаступу”. Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
3 жовтня у Вірменії заявили, що Азербайджан перейшов у масштабний наступ, який силам самооборони невизнаної республіки вдалося зупинити.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабаху з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир’я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
