Від початку кампанії з виборів президента Білорусі у країні заведено понад 300 кримінальних справ проти учасників президентських виборів та активістів. Про це повідомляє правозахисний центр “Весна”.
Найпоширеніші статті кримінального кодексу Білорусі, за якими порушили кримінальні справи:
293 КК РБ (масові заворушення) – мінімум 112 фігурантів справ за цією статтею; 342 КК РБ (організація або активна участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок) – справи за цією статтею масово заводили проти активістів у травні і липні; 363 КК РБ (опір працівникові органів внутрішніх справ або іншій особі, яка охороняє громадський порядок); 364 КК РБ (насильство або загроза застосування насильства щодо співробітника органів внутрішніх справ); 243 КК РБ (ухилення від сплати податків) – за цією економічною статтею затримали активістів штабу претендента на пост президента Віктора Бабарика та співробітників компаній, які допомагали штабам альтернативних кандидатів або постраждали під час акцій протесту.
Також відомо про початок кримінальних справ за наклеп (ст. 188 КК РБ), хуліганство (арт. 339 КК РБ) і за деякими іншими статтями кримінального кодексу, зазначають у “Весні”.
Зараз правозахисникам відомі прізвища понад 280 осіб, чиє кримінальне переслідування, на їхню думку, пов’язане з подіями виборчої кампанії і після неї, 94 людей із цього списку визнали політичними в’язнями.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту через фальсифікації результатів голосування на виборах президента, на яких, за офіційними даними, переміг глава держави Олександр Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували впевнену перемогу опозиційної кандидатки Світлани Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітингувальників. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення, затримали 13 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню.
Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що приведення Лукашенка до присяги не означає його визнання легітимним главою білоруської держави.
