Українці стали гірше ставитися до Росії, тоді як жителі РФ – навпаки. Про це свідчить спільне дослідження Київського міжнародного інституту соціології та російської недержавної дослідницької організації “Левада-центр”.
У КМІС зазначають, що за весь період спостережень (окрім вересня 2019 року) українці краще ставилися до Росії, ніж росіяни до України. У вересні 2019-го ставлення росіян до України було дещо кращим, імовірно, через очікування, що нова українська влада змінить ставлення українців до Росії.
Після анексії Криму і початку воєнних дій на Донбасі відбулося різке падіння позитивного ставлення українців до Росії (із 90% до 30%), але після закінчення активних бойових дій ставлення українців до Росії знову дещо поліпшилося. Зараз – у серпні – вересні 2020 року – ставлення українців до Росії знову погіршилося, а ставлення росіян до України дещо покращилося, і вдруге за історію спостережень росіяни краще ставляться до України, ніж українці до Росії.
Зокрема, в Україні у вересні 2020 року добре або дуже добре ставилися до Росії 42% українців, погано або дуже погано – теж 42%, 16% не визначилися. У Росії добре або дуже добре ставилися до України 48% населення, погано або дуже погано – 43%, 9% не визначилися.
Ставлення українців до Росії істотно залежить від регіону: на заході позитивно ставляться до Росії 30%, у центрі – 38%, на півдні – 52%, на сході – 56%. Більшість тих, хто негативно ставиться до Росії, сконцентровано в західному регіоні (56%), найменше таких – у східному регіоні (27%).
КМІС проводив опитування із 12-го до 16 вересня методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком від 18 років) України. До вибірки не заносять території, яких тимчасово не контролює влада України, – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Під час опитування проведено 2000 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% – для показників, близьких до 50%; 2,1% – для показників, близьких до 25%; 1,4% – для показників, близьких до 10%.
“Левада-центр” проводив опитування за репрезентативною вибіркою населення Росії серед 1601 особи віком від 18 років, у період 20–26 серпня 2020 року методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка під час вибірки (з імовірністю 0,95) не перевищує 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% – для показників, близьких до 25%/75%, 2,0% – для показників, близьких до 10%/90%, і 1,5% – для показників, близьких до 5%/95%.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.
