Українські фільми з кожним роком набувають популярності. Глядач часто захоплюється красою підібраних локацій, грою акторів та гострою сюжетною лінією. Часто й не здогадуючись, що деякі з них зняли на Франківщині.
Журналісти обрали п’ятірку відзнятих на Франківщині фільмів, які отримали відгуки захоплень від глядачів, пише “Вежа”.
“Тіні незабутих предків”
Якщо цього фільму ще немає у вашому списку переглянутих, то потрібно виправляти таку несправедливість. Містичний трилер здебільшого знімали у Верховинському районі Івано-Франківської області. Поєднання елементів казки, містики та фільму жахів невипадкове. Режисер Любомир Левицький надихнувся гуцульською легендою, яку почув від старого мудреця. З назви стрічки можна подумати, що це сучасна інтерпретація книги “Тіні забутих предків”, але це не так. Левицькому сподобалась назва і те, як Параджанов у своїй стрічці зміг наповнити містикою цю картину. Та й факт, що Коцюбинський та Левицький народились в один день, став знаком для назви майбутнього проєкту.
Серед відомих акторів можна побачити Дмитра Ступку, Ольгу Сумську та Ольгу Фреймут.
Головним героєм став Іван – відбиток типового студента, який потерпає від нерозділеного кохання. Саме це стає причиною зникнення цінного експоната – Зґарду. Після цього на тілі Івана та його друзів з’являються загадкові мітки. Друзі вирушають у Карпати, щоб віднайти нащадка мольфара та розібратись із цією історією.
Зйомки стрічки разом із монтажем тривали півтора року. Фінансування забезпечили приватні кінокомпанії.
“Тільки диво”
Для режисерки Олени Каретник стрічка “Тільки диво” стала дебютною на великих екранах. Із третьої спроби фільм отримав фінансування від Держкіно в розмірі 62 млн грн.
Значну частину фільму знімали в Буковелі. Музичний супровід кінострічки теж заслуговує на увагу. Пісні гурту Lama, Іларії та музичної формації B&B Project доповнюють фантастичну картину стрічки.
Перед глядачем розкривається невелике гірське містечко із нескінченними морозами. Рятуючи край від стихії Нік отримав рани, тож його життя висить на волосині. Порятунок батька став найважливішою справою для сина. У хлопця є тільки три дні, щоб привезти відомого лікаря. Шлях видався нелегким, адже героя звідусіль підстерігають загадкові істоти, лиходії та стихійні небезпеки. Чи зможе Северин подолати шлях порятунку батька та хто йому в цьому допоможе?
Фільм зняли в жанрі фентезі, тож буде цікавим для всіх членів сім’ї. Одну із головних ролей зіграв Євген Нищук – відомий франківець.
“Нескорений”
Прем’єра фільму “Нескорений” відбулась ще у 2000 році. Стрічка Олеся Янчука розповідає про життя Романа Шухевича та нескорену духом Українську повстанську армію.
В основу сюжету покладено події повоєнного часу в Західній Україні. Боротьба на два фронти: проти німецьких військ, а потім – з каральною силою СРСР.
Динамічність та гостросюжетність цієї стрічки прикує увагу глядача, а ще допоможе краще зрозуміти постать Шухевича.
Хоч події відбуваються у Львові, все ж деякі сцени знімали в Івано-Франківську. Зокрема винний погріб на Мазепи став локацією для першої сцени фільму. Також використали початок вулиці Чорновола, де декораціями стали руїни австрійської кам’яниці. Ще одну сцену знімали біля місцевого СІЗО. Локація стала картиною львівської в’язниці під час відступу червоних та розстрілу в’язнів.
“Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго”
Фільм повністю відзнято в Івано-Франківську, та й акторами стали звичайні працівники підприємства “Теплокомуненерго”.
Спілка кінокритиків України визнала стрічку найкращим документальним фільмом 2019 року.
Фільм розповідає про життя пересічних працівників ТКЕ, з їхніми робочими справами, захопленнями та трудовими буднями. Іван Васильович – керівник профспілкового хору на підприємстві. Пишається творчістю комунальників, але впевнений, що захоплення не має перешкоджати роботі. Застарілі комунікації та розгнівані споживачі – труднощі з якими щороку стикаються комунальники.
Знімальними майданчиками стали підвали будинків, котельні, машини та передусім територія “Теплокомуненерго”.
Фільм зняли за кошти Держкіно. Бюджет становив понад 1 млн грн. Це дебютний повнометражний фільм Надії Парфан.
До теми: Популярні вершини Карпат – п’ять гір, які варто підкорити
“Портрет на тлі гір”
Історія знайденого фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт. В основі не головні герої, а фотографії з минулого. Тож фільм підійде тільки для любителів креативної документалістики. Пазли, з яких складається стрічка, розповідають про життя людей з гуцульського села та плинність часу.
Фотоплівка вважалась втраченою й аж у 2015 році творці стрічки випадково знайшли архів у музеї Параски Плитки-Горицвіт. Тож через призму фотографій та атмосфери гірського селища відкривається й постать фотографки.
Режисер Максим Руденко працював над картиною чотири роки. Два з них присвятив дослідженню фотокарток Параски. Знімальним майданчиком стало село Криворівня Верховинського району.
Героями фільму – невипадкові жителі села. Стрічка показує красу гірського селища та місця, які крізь час залишаються такими ж мальовничими.
