На засіданні 29 вересня Верховна Рада вперше у своїй історії поставила на розгляд електронну петицію – про створення тимчасової слідчої комісії з питання розслідування ймовірного зриву операції українських спецслужб із затримання бойовиків ПВК “Вагнер”.
Про це повідомляє кореспондент видання “ГОРДОН”.
“Уперше в історії Верховної Ради, як мені повідомили, це точно, ми починаємо слухання за новою процедурою, яка передбачена главою 36 зі значком 1, це розгляд електронної петиції”, – сказав віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук і передав слово нардепці від “Слуги народу”, заступниці голови комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яні Безуглій.
Вона повідомила, що комітет розглянув електронну петицію Віталіни Тарасової про створення ТСК, яка набрала 25 705 підписів, і рекомендував Раді визначитися щодо цього питання за допомогою голосування.
Як видно із трансляції телеканала “Рада”, поки Безугла зачитувала висновок комітету, нардепи від “Слуги народу” почали залишати зал засідань. Відео напівпорожньої зали опублікувала у Facebook нардепка від “Голосу” Олександра Устинова.
https://www.facebook.com/ustinova.alexandra/videos/4143865122306598/
“Є проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії, є запит суспільства, є загальне розуміння того, що це питання не можна поховати. Якщо Верховна Рада поховає це питання, у суспільства виникнуть питання до всіх нас незалежно від фракційної приналежності… Я закликаю всіх підтримати дуже важливу історію – підтримати створення комісії, щоб життя показало, хто де злив”, – сказав голова фракції “Голос” Сергій Рахманін під час обговорення.
Нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко зауважив, що розгляд петиції вжалося поставити на порядок денний Ради після перерви в ранковому засіданні парламенту, яку оголосили на вимогу “Євросолідарності” і “Голосу”.
“Керівництво парламенту відмовлялося ставити сьогодні це питання, хоча зобов’язане, згідно з регламентом. [Під час перерви] ми вимагали, щоб сьогодні був виконаний регламент і ця петиція була розглянута. І тільки після цього ми зайшли в розгляд питання. Я впевнений, що влада лихоманливо намагається приховати те, що відбулося насправді”, – розповів він.
Гончаренко наголосив, що своїх представників до ТСК подали тільки “Євросолідарність”, “Батьківщина” і “Голос”.
Нардеп від “Батьківщини” Сергій Соболєв, звертаючись до членів комітету, наголосив, що вони, маючи спецдопуск, мали вивчити матеріали і самі створити комісію з розслідування ситуації з вагнерівцями.
Стефанчук після обговорення сказав, що голосування з цього питання не буде.
“Відповідно до регламенту, висновок комітету береться до відома, ніякого голосування немає”, – зазначив він і закрив засідання.
Петицію розмістили на сайті президента України 7 вересня, і вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів до 13 вересня. “Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну в найбільш важкий період російської агресії, з гірким подивом читаємо в різних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців і бійців ПВК” Вагнер “була зірвана” , – ідеться в петиції. Родичі загиблих на Донбасі вимагають розслідування “можливої державної зради”, яка нібито призвела до зриву операції.
Влада Білорусі 29 липня повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
В інтерв’ю засновнику видання “ГОРДОН” Дмитрові Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко сказав, що видасть Україні затриманих бойовиків у разі, якщо Київ доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі. Лукашенко доручив запросити у країну генеральних прокурорів Росії та України, щоб розібратися в ситуації із затриманими бойовиками. 9 серпня він заявив, що, якщо генпрокурори не приїхали до Мінська, отже, їм “начхати на цих хлопців”.
Офіс генерального прокурора України від 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев’ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій “ЛНР” і “ДНР”.
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців “будуть трагічними”.
Головред “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК “Вагнер” у Білорусь була частиною спецоперації СБУ та Головного управління розвідки Міноборони України: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
У СБУ назвали “фантастичним сценарієм” це повідомлення. Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК “Вагнер” у Мінську перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську. Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити стосовно Єрмака провадження за ст. 111 (державна зрада) і ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК “Вагнер” зірвала людина “із найближчого оточення” Зеленського. Він, як і екссекретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов, зазначив, що спецоперація почалася 2019 року.
Державне бюро розслідувань України після заяв Богдана відкрило кримінальне провадження за статтею про розголошення державної таємниці.
СБУ підтвердила в суді, що перед затриманням найманців ПВК “Вагнер” у Білорусі збирала щодо них докази. Про це повідомила 23 вересня “Українська правда” з посиланням на рішення Київського апеляційного суду і документи, які є в розпорядженні редакції.
