12 вересня на акціях протесту в Мінську затримали 114 осіб. Про це повідомляє пресслужба міністерства внутрішніх справ Білорусі у своєму Telegram-каналі.
У відомстві стверджують, що загальна кількість учасників 12 протестних акцій, які провели у п’яти регіонах країни, не перевищила 1,7 тис. осіб.
“Водночас у столиці несанкціоновані заходи були в кількох місцях”, – ідеться в повідомленні.
У білоруській столиці за порушення законодавства про масові заходи затримано 99 осіб. До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення 87 осіб затримали і відправили в місця тримання затриманих, повідомляє пресслужба.
12 вересня, на 35-й день протестів проти можливих фальсифікацій президентських виборів у Білорусі, в Мінську провели суботній жіночий марш. Силовики жорстко затримували жінок і вантажили їх в автозаки. Сумарну кількість учасників портал TUT.BY оцінив у 10 тис. осіб.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, які відбувалися з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковані. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі “не були ні вільними, ні справедливими”, а влада застосувала “непропорційне і неприйнятне насильство” до протестувальників.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство і репресії. Утім, прізвища Лукашенка в ньому не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи “відкритою можливість додати його у список на пізнішому етапі”.
Литва, Латвія та Естонія цього самого дня перші у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема й Лукашенка.
У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.
